Допомога на поховання

Допомога на поховання за рахунок коштів Фонду соціального страхування України (далі – Фонд), згідно зі Статтею 27. “Право на допомогу на поховання” Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування” (№ 1105-XIV від 23.09.1999 р.), надається у разі смерті застрахованої особи, а також членів сім’ї, які перебували на її утриманні:

  • дружини (чоловіка);
  • дітей, братів, сестер та онуків, які не досягли 18 років або старших цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до 18 років (братів, сестер та онуків – за умови, що вони не мають працездатних батьків), а студентів та учнів середніх професійно-технічних та вищих навчальних закладів з денною формою навчання – до 23 років;
  • батька, матері;
  • діда та баби за прямою лінією спорідненості.

Не вважаються такими, що перебували на утриманні застрахованої особи, члени сім’ї, які мали самостійні джерела засобів до існування (одержували заробітну плату, пенсію тощо).

Допомога надається застрахованій особі, члену її сім’ї або іншим юридичним чи фізичним особам, які здійснили поховання.

Розмір допомоги на поховання визначається згідно зі Статтею 28. “Розмір допомоги на поховання” Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування”:

Допомога на поховання застрахованої особи або особи, яка перебувала на її утриманні, надається в розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.