Лікарське свідоцтво про смерть

Порядок видачі лікарського свідоцтва про смерть визначено в Інструкції щодо заповнення та видачі лікарського свідоцтва про смерть (форма N 106/0), затверджена наказом МОЗ України 08.08.2006р. N 545):

Загальні положення

  • Для забезпечення реєстрації смерті в органах реєстрації актів цивільного стану закладом охорони здоров’я видається лікарське свідоцтво про смерть (форма N 106/о).
  • Лікарське свідоцтво про смерть видається такими закладами охорони здоров’я: лікарнями, амбулаторно-поліклінічними закладами, диспансерами, пологовими будинками, санаторіями, патолого-анатомічними бюро, бюро судово-медичної експертизи.
  • У містах, селищах міського типу, населених пунктах сільської місцевості в закладах охорони здоров’я, у яких працюють не менше двох лікарів, видаються тільки лікарські свідоцтва про смерть. У сільських населених пунктах у закладах охорони здоров’я, де працює тільки один лікар, у разі його відсутності (хвороба, відпустка і таке інше), фельдшером видається фельдшерська довідка про смерть (форма N 106-1/о ( z1153-06 ).
    У випадках смерті дітей у віці 0-6 діб та мертвонародження закладами охорони здоров’я заповнюються лікарські свідоцтва про перинатальну смерть (форма N 106-2/о ( z1154-06 ), лікарське свідоцтво про смерть у цих випадках не видається.
Лікарське свідоцтво про смерть

Порядок видачі лікарського свідоцтва про смерть

  • Перший примірник лікарського свідоцтва про смерть видається родичам померлого чи іншим особам, які зобов’язалися поховати померлого, другий примірник лікарського свідоцтва про смерть залишається в закладі охорони здоров’я. Видача трупа без лікарського свідоцтва про смерть забороняється. У разі поховання померлого закладом охорони здоров’я – останній обов’язково заповнює лікарське свідоцтво про смерть і передає його в органи реєстрації актів цивільного стану не пізніше трьох діб з дня смерті.
    У разі загублення лікарського свідоцтва про смерть видається нове свідоцтво з поміткою “дублікат” на підставі письмової заяви особи, яка отримала оригінал, або іншої особи, яка зобов’язалася поховати померлого. Дублікат заповнюється у двох примірниках, номери яких повинні бути ідентичними. Перший примірник дубліката видається родичам померлого або особі, яка зобов’язалася поховати померлого, другий примірник разом із заявою про його отримання залишаються в закладі охорони здоров’я.
  • Лікарське свідоцтво про смерть видається лікарем медичного закладу, що лікував померлого, на підставі спостережень за хворим і записів у медичній документації, які відображали стан хворого до його смерті, або патологоанатомом на підставі вивчення медичної документації і результату розтину.
  • У разі, якщо смерть настала внаслідок дії зовнішніх факторів (травми, асфіксії, дії крайніх температур, електричного струму, отруєнь тощо), після штучного аборту, проведеного поза межами медичного закладу, смерті на виробництві, при раптовій смерті дітей першого року життя та інших осіб, які не перебували під медичним наглядом, померлих, особа яких не встановлена, а також у тих випадках, коли є підозра на насильницьку смерть, лікарське свідоцтво про смерть видається судово-медичним експертом після розтину.
  • Забороняється видача лікарського свідоцтва про смерть заочно, без особистого встановлення лікарем факту смерті. У виняткових випадках свідоцтво про смерть може бути видано лікарем, який встановив смерть тільки на підставі огляду трупа (при відсутності ознак або підозри на насильницьку смерть) та даних медичної документації про наявність у померлого при житті хвороб, які в своєму перебігу могли призвести до настання смерті.
    Патологоанатом, як правило, видає лікарське свідоцтво про смерть на підставі розтину трупів.
    Патолого-анатомічне дослідження може не призначатися у випадках, передбачених статтею 6 Закону України “Про поховання та похоронну справу” ( 1102-15 ). У цих випадках лікарське свідоцтво про смерть видається лікарем, під наглядом якого був померлий.
  • Головний лікар (керівник) закладу охорони здоров’я забезпечує контроль за достовірністю заповнення лікарських свідоцтв про смерть, своєчасну їх видачу родичам померлого та особам, які мають право на його отримання, передачу його в органи реєстрації актів цивільного стану у випадках поховання померлого закладом охорони здоров’я.